Донором крові в Україні може стати повнолітня дієздатна людина, яка відповідає медичним критеріям, має достатню масу тіла та не має протипоказань до донації. Зазвичай для здачі стандартної дози цільної крові необхідно важити щонайменше 50 кг. Перед процедурою кожен кандидат проходить перевірку стану здоров’я, а остаточне рішення про допуск ухвалює медичний працівник закладу служби крові.
Донорство крові допомагає забезпечувати лікарні компонентами крові для пацієнтів після складних операцій, травм, масивних кровотеч, а також для лікування онкологічних та інших захворювань. Донорська кров потрібна постійно, адже її компоненти мають обмежені терміни зберігання.
Водночас бажання допомогти не завжди означає можливість одразу здати кров. Деякі захворювання, медичні процедури, лікарські препарати та фізіологічні стани можуть бути причиною тимчасового або постійного відсторонення від донорства.
Хто може стати донором крові в Україні
Основні вимоги до донорів спрямовані на захист здоров’я як людини, яка здає кров, так і майбутнього реципієнта.
До ключових критеріїв належать:
- Вік — від 18 років. Для донорів старшого віку враховують загальний стан здоров’я та встановлені медичні критерії.
- Маса тіла — зазвичай не менше 50 кг для стандартної донації цільної крові.
- Стан здоров’я — відсутність захворювань і станів, які становлять небезпеку для донора або реципієнта.
- Рівень гемоглобіну — достатній для безпечної здачі крові.
- Нормальні показники загального стану — прийнятні артеріальний тиск, пульс і температура тіла.
- Відсутність протипоказань — постійних або тимчасових, зокрема після окремих захворювань і медичних втручань.
З якого і до якого віку можна здавати кров
Мінімальний вік донора в Україні становить 18 років. Неповнолітні не можуть бути звичайними донорами крові навіть за згодою батьків.
Верхня вікова межа потребує окремого пояснення. Вік понад 60 років не означає автоматичної непридатності до донорства. Для людей старших вікових груп, особливо тих, хто вперше планує здати кров, необхідна індивідуальна оцінка відповідно до чинних правил.
Враховують стан серцево-судинної системи, наявність хронічних захворювань, результати обстеження та попередній досвід донацій.
Який гемоглобін потрібен для здачі крові
Для донації цільної крові зазвичай застосовують такі мінімальні показники гемоглобіну:
| Категорія донорів | Мінімальний гемоглобін |
|---|---|
| Жінки | 125 г/л |
| Чоловіки | 135 г/л |
Низький гемоглобін може свідчити про анемію або дефіцит заліза. У такому випадку донацію відкладають, щоб уникнути погіршення стану здоров’я.
Навіть нормальний гемоглобін не завжди виключає дефіцит запасів заліза. Людям, які регулярно здають кров, іноді рекомендують додаткове обстеження, зокрема визначення феритину.
Кому не можна здавати кров: основні протипоказання
Протипоказання до донорства крові поділяють на постійні та тимчасові. Постійні означають, що людина не може бути донором через визначені медичні ризики. Тимчасові передбачають можливість повернення до донорства після одужання, завершення встановленого періоду очікування або усунення інших обмежень.
Абсолютні протипоказання
До причин постійного відсторонення від донорства належать, зокрема, ВІЛ-інфекція, окремі вірусні гепатити, серйозні захворювання серцево-судинної та центральної нервової систем, патологічні порушення згортання крові, злоякісні новоутворення (за винятком окремих успішно вилікуваних локалізованих форм), а також деякі інші тяжкі захворювання.
Наявність хронічної хвороби сама собою не завжди означає довічну заборону. Наприклад, рішення щодо людини з контрольованим артеріальним тиском або іншими стабільними станами залежить від конкретного діагнозу, лікування та ризиків.
Тимчасові протипоказання
| Ситуація | Умови повернення до донорства |
|---|---|
| Гостра інфекція з підвищенням температури | Зазвичай через 2 тижні після повного зникнення симптомів |
| Татуювання або пірсинг | 6 місяців або 4 місяці за визначених умов негативного NAT-тестування |
| Значне оперативне втручання | Зазвичай 6 місяців або 4 місяці за передбачених умов тестування |
| Незначне оперативне втручання | Зазвичай через 1 тиждень |
| Незначне стоматологічне лікування | До наступного дня; після видалення зуба діють інші правила |
| Вагітність | Під час вагітності донація не проводиться; після її завершення — щонайменше 6 місяців |
| Вакцинація | Залежить від типу вакцини та стану здоров’я |
| Прийом лікарських препаратів | Залежить від препарату, захворювання та тривалості лікування |
Терміни наведено відповідно до нормативних критеріїв відсторонення донорів. У конкретній ситуації вони можуть залежати від характеру втручання, результатів обстежень та інших медичних обставин.
Чи можна здавати кров під час менструації
Менструація не є універсальною підставою для постійного відсторонення від донорства. Проте значна крововтрата, низький гемоглобін, слабкість, запаморочення або виражений біль можуть зробити донацію небезпечною.
Якщо менструації рясні, перед регулярним донорством варто оцінити ризик дефіциту заліза. Остаточне рішення ухвалюють після медичного огляду.
Донорство під час грудного вигодовування
Під час вагітності та в період відновлення після пологів організм має підвищену потребу в поживних речовинах і залізі. Тому здавати кров під час вагітності не дозволяється.
Після пологів нормативно передбачено щонайменше шестимісячний період відсторонення. Якщо жінка годує грудьми, питання повернення до донорства необхідно додатково узгодити з лікарем закладу служби крові з урахуванням її стану здоров’я та чинних критеріїв.
Як часто можна здавати кров
Після здачі цільної крові організму потрібен час для відновлення об’єму крові, кількості еритроцитів і запасів заліза. Саме тому між донаціями встановлено обов’язкові інтервали.
Мінімальний проміжок між двома донаціями цільної крові становить 60 днів. Згідно з рекомендаціями МОЗ, чоловікам радять здавати цільну кров не частіше п’яти разів на рік, жінкам — чотирьох разів.
Стандартний об’єм однієї донації цільної крові становить приблизно 450 мл. Додатково може відбиратися невелика кількість крові для лабораторних досліджень.
Чим відрізняється здача крові, плазми та тромбоцитів
Під час донації цільної крові забирають кров, яку згодом розділяють на компоненти. Під час аферезу спеціальний апарат відокремлює необхідний компонент, а решту крові повертає донору.
Основні мінімальні інтервали між процедурами:
| Попередня донація | Наступна донація | Інтервал |
|---|---|---|
| Цільна кров | Цільна кров | 60 днів |
| Цільна кров | Плазма | 30 днів |
| Цільна кров | Тромбоцити | 30 днів |
| Плазма | Плазма | 14 днів |
| Тромбоцити | Тромбоцити | 14 днів |
| Плазма або тромбоцити | Цільна кров | 14 днів |
Ці інтервали не означають, що кожній людині безпечно здавати компоненти крові з максимально допустимою частотою. Потрібно також враховувати результати аналізів, загальну кількість донацій та індивідуальну здатність організму відновлюватися.
Як підготуватися до здачі крові
Правильна підготовка до донорства допомагає зменшити ризик запаморочення, слабкості та інших небажаних реакцій. Вона також впливає на якість отриманих компонентів крові.
За 48 годин до процедури необхідно відмовитися від алкоголю. Напередодні бажано уникати інтенсивних фізичних навантажень, добре виспатися та дотримуватися звичайного питного режиму.
У день донації не потрібно голодувати. Навпаки, рекомендується легкий сніданок.
Що можна їсти перед здачею крові
Для сніданку підійдуть каша на воді, хліб, сухарі, нежирні продукти, солодкий чай або компот. Напередодні донації варто обмежити жирні та смажені страви, вершкове масло, жирні молочні продукти та іншу їжу, яка може впливати на якість плазми.
Перед процедурою корисно випити приблизно дві склянки води, якщо немає медичних обмежень щодо вживання рідини.
Куріння бажано уникати щонайменше протягом години до та після донації, а краще — довше.
Чи можна приймати ліки перед донацією
Деякі препарати можуть впливати на згортання крові або бути несумісними з певними видами донорства. Особливо важливо повідомити медичному персоналу про прийом антикоагулянтів, антиагрегантів, антибіотиків та інших препаратів.
Окремі рекомендації передбачають обмеження прийому аспірину та деяких знеболювальних протягом 72 годин перед донацією. Однак це не універсальне правило для всіх ліків і всіх видів донорства.
Самостійно скасовувати призначене лікування заради здачі крові не можна. Якщо людина регулярно приймає медикаменти, можливість донації потрібно попередньо узгодити з лікарем.
Які документи потрібні донору
Для здачі крові необхідно мати документ, що посвідчує особу. Перед візитом варто уточнити, які форми ідентифікації приймає конкретний заклад.
Здати кров можна не лише за місцем реєстрації. Людина має право звернутися до відповідного закладу служби крові в іншому населеному пункті України.
Як проходить донація та що робити після здачі крові
Процедура здачі крові складається з кількох етапів: реєстрації, заповнення анкети, медичного огляду, лабораторної перевірки та безпосередньої донації.
Медичний працівник уточнює інформацію про перенесені захворювання, оперативні втручання, прийом ліків, вакцинацію та інші можливі протипоказання. Також перевіряють необхідні показники крові й оцінюють загальний стан донора.
Безпосередній забір цільної крові зазвичай триває приблизно 5–15 хвилин. Разом із реєстрацією, обстеженням і відпочинком перебування в закладі може зайняти близько години або більше.
Під час процедури використовують стерильні одноразові системи. Тому заразитися ВІЛ чи вірусними гепатитами через належним чином проведену донацію неможливо.
Як відновитися після здачі крові
Одразу після процедури рекомендується спокійно посидіти протягом 10–15 хвилин. Не варто поспішати вставати, особливо якщо відчувається слабкість.
Упродовж наступних годин потрібно пити достатньо рідини, регулярно харчуватися та уникати значних фізичних навантажень. Не слід піднімати важкі предмети рукою, з якої брали кров, а також передчасно знімати пов’язку.
Для відновлення запасів заліза корисно включати до раціону м’ясо, бобові, гречку, зелені овочі та інші продукти, що містять залізо. Поєднання рослинних джерел заліза з продуктами, багатими на вітамін С, покращує його засвоєння.
Можливі побічні реакції
У більшості здорових людей донація проходить без серйозних ускладнень. Проте іноді виникають короткочасна слабкість, запаморочення, нудота, непритомність або невелика гематома в місці проколу.
Якщо після процедури паморочиться голова, потрібно сісти або лягти, підняти ноги та повідомити медичний персонал. Не можна керувати автомобілем, доки самопочуття повністю не нормалізується.
У разі тривалої кровотечі, вираженого набряку, сильного болю, повторної непритомності або інших незвичних симптомів необхідно звернутися по медичну допомогу.
Донорство не слід розглядати як метод лікування, очищення крові чи профілактики серцево-судинних захворювань. Його головна користь полягає в допомозі людям, які потребують переливання компонентів крові.
Поширені запитання про донорство крові
Чи можна бути донором після вакцинації?
Так, але можливість і терміни донації залежать від типу вакцини. Після окремих неживих вакцин за відсутності симптомів відсторонення може не знадобитися. Після живих ослаблених вакцин зазвичай передбачено період очікування до чотирьох тижнів. Після щеплень, проведених у зв’язку з можливим інфікуванням, можуть діяти інші обмеження.
Чи можна здавати кров після застуди?
Так, після повного одужання та завершення встановленого періоду відсторонення. Для грипоподібних захворювань українські критерії передбачають щонайменше два тижні після зникнення симптомів.
Чи можна бути донором при нормальному тиску, але хронічному захворюванні?
Можливість залежить від конкретного діагнозу, тяжкості хвороби, лікування та ризику ускладнень. Нормальний артеріальний тиск сам собою не гарантує допуску до донорства.
Чи можна здавати кров із татуюванням?
Так. Сам факт наявності татуювання не є постійним протипоказанням. Значення має час, що минув після процедури. За чинними критеріями передбачено шестимісячне відсторонення або чотиримісячне за визначених умов негативного NAT-тестування.
Чи потрібно знати свою групу крові перед донацією?
Ні. Групу крові та резус-фактор можуть визначити під час необхідних лабораторних досліджень. Також донорську кров обов’язково перевіряють на інфекції, які можуть передаватися через переливання.
Чи можна здавати кров уперше після 60 років?
Так, якщо лікар закладу служби крові дозволить донацію після оцінювання стану здоров’я. Для людей віком понад 65 років необхідний дозвіл лікаря під час кожного відвідування.
Чи може донорство спричинити дефіцит заліза?
Так. Регулярна здача цільної крові зменшує запаси заліза в організмі. Особливо уважними потрібно бути людям із низьким феритином, рясними менструаціями або недостатнім надходженням заліза з їжею. За потреби лікар може рекомендувати додаткові аналізи та корекцію дефіциту.
Перед першою донацією варто уточнити вимоги конкретного центру крові, повідомити медичному персоналу про всі захворювання й препарати, які ви приймаєте, та не приховувати обставини, що можуть вплинути на безпеку процедури. Саме медичне обстеження визначає, чи можна здавати кров без ризику для власного здоров’я та здоров’я реципієнта.
